Чому тексти від ШІ однакові і як навчити його писати вашим голосом

Одна з учасниць моїх занять описала проблему так: вона сама пише непогано, тому бере власний текст, закидає в модель і просить писати з її tone of voice. А на виході отримує те саме, що й до цього: щось схоже на всі інші тексти.

Так от, ця скарга звучить на заняттях постійно, і майже завжди в одному й тому самому формулюванні: згенерований текст впізнається за три секунди.

Далі розберемо, чому прохання писати вашим стилем не працює, і що замість нього.

Чому приклад тексту не допомагає

Коли ви даєте моделі свій текст і кажете “пиши так само”, вона робить не те, що ви думаєте. Вона бачить приклад, витягає з нього поверхневі ознаки і накладає їх на свій звичний спосіб письма.

Результат легко впізнати. Перевантажені конструкції, ідеально рівний ритм, короткі ударні речення в кінці кожного абзацу, три прикметники там, де достатньо одного. Учасниця однієї з дискусій сформулювала наслідок із боку читача: заходить у LinkedIn і не хоче далі читати, реагувати і відгукуватись на такі тексти, бо невичитаність дуже помітна.

Тобто ціна тут не в естетиці. Погано вичитаний згенерований текст працює проти автора, і в B2B це видно одразу.

Що насправді робить стиль вашим

Стиль це не набір прикметників, а набір заборон і звичок. Причому більшість із них ви самі не усвідомлюєте, поки не почнете описувати.

Рівно те, що я зробив у себе. У мене повторювана задача: я пишу багато постів у соцмережі. Замість того щоб щоразу виправляти модель промптами, я один раз написав усе, як хочу, щоб відбувалось, і склав це в скіл.

В цьому скілі у мене є вказівки про те, які лапки я вживаю, а які ніколи, які слова мене видають, які конструкції я вирізаю завжди, яка в мене середня довжина речення і з чого я починаю абзаци. Тобто не опис настрою, а перелік конкретних правил.

Технічно це можна зробити двома способами. Якщо у вас є приклади текстів, найпростіше взяти пʼять-десять текстових файлів, зайти в налаштування стилю і завантажити їх. Або описати правила текстом, якщо прикладів мало. Обидва варіанти працюють краще за прохання в чаті, бо правило зберігається і застосовується щоразу, а не живе одну сесію.

Як зібрати свої правила, якщо їх ніхто не писав

Порядок, який займає годину і далі працює роками:

• візьміть пʼять своїх текстів, які вам самим подобаються. Не найкращі, а типові

• пройдіться і випишіть усе, що ви в чужих текстах виправили б. Це і є ваші заборони

• окремо випишіть слова і звороти, які ви вживаєте постійно. Вони і роблять голос впізнаваним

• зафіксуйте формальні речі: які лапки, як пишете валюту, як оформлюєте списки, чи можна емодзі

• перевірте на новому тексті і допишіть те, що довелось виправляти руками

Ну і саме основне: правила треба оновлювати за фактичними правками. Коли ви щось виправили в тексті вдруге, це не випадковість, а правило, якого ще немає в описі.

Чому це не разова настройка

Один із власників компанії описав свою ситуацію так: співробітники користуються безплатним ChatGPT, ефективність від цього ніяка, і в результаті правити тексти для соцмереж, блогів і розсилок доводиться йому самому.

Тобто проблема була не в тому, що люди не вміють просити. Проблема в тому, що в компанії не було описаного стилю взагалі, і кожен вигадував його заново.

Тому в командах це працює тільки як спільний ресурс: один опис стилю, до якого має доступ увесь відділ, а не десять різних уявлень про те, як пише компанія. Інакше редактор перетворюється на єдину точку контролю і стає вузьким місцем.

Чого не виправить жоден стиль

Опис стилю прибирає впізнаваність форми, але є дві речі, від яких він не рятує.

Перш за все — відсутність фактури. Текст без цифри, без прикладу і без власного спостереження читається як згенерований навіть тоді, коли написаний людиною. Стиль не додає змісту.

По-друге — невичитаність. LLM регулярно ставить не ті лапки, не те тире і не ті терміни. Це хвилина роботи, але без неї помітно все.

Тому робочий порядок такий: спочатку ваша фактура, потім опис стилю, і завжди фінальна вичитка людиною.

Скільки це економить насправді

У редакції StopCor під кожну операцію редактора зібрали окремого асистента: перефразовувача, генератор заголовків, генератор лідів. Норма зросла з пʼяти статей на день до восьми при тій самій кількості людей у штаті. Тобто виграш зʼявляється не на вичитці, а на першій чернетці: замість того щоб писати з нуля, людина править готове.

У METRO роль такого опису грає картка фактів під офер: документ, який підставляється в кожен новий запит, щоб не пояснювати контекст заново. Це не про стиль, але механіка та сама — постійне тримати окремо від змінного.

Але в обох випадках ефект дало не саме собою прохання писати стилем, а описані правила і людина на фінальній перевірці.

Ознаки, за якими текст видають одразу

Корисно мати перед очима конкретний перелік, бо “звучить як ШІ” це не критерій, з яким можна працювати.

• Ідеально рівний ритм. Усі речення приблизно однакової довжини, немає ні коротких обрубків, ні довгих конструкцій

• Симетричні пари. Не просто, а складно. Не швидко, а якісно. Одна така конструкція нормальна, чотири в тексті це підпис

• Прикметники парами і трійками там, де достатньо одного

• Узагальнення замість фактури. Багато компаній, сучасний ринок, усе більше людей

• Ударне речення в кінці кожного абзацу. Читається як презентація, а не як текст

• Вступ, який нічого не каже. Перші два абзаци можна викинути без втрати змісту

Якщо у вашому тексті є хоча б чотири пункти з цього переліку, справа не в стилі, а в тому, що текст писався без вашої участі.

Що робити, коли стиль не ваш, а бренду

Окрема ситуація: у компанії є затверджений tone of voice, і задача не в тому, щоб текст звучав як конкретна людина, а щоб він звучав як бренд.

Логіка та сама, але джерело правил інше. Береться наявний брендбук і перекладається з мови намірів на мову заборон. “Ми говоримо дружньо і професійно” не працює взагалі. “Звертаємось на ви, не використовуємо знак оклику, не пишемо про себе в третій особі, ціни називаємо цифрою, а не словами” працює одразу.

А от чого не варто робити, так це давати кожному відділу описувати стиль окремо. Тоді через пів року в компанії живе пʼять різних голосів, і зводити їх дорожче, ніж описати один раз централізовано.

Скільки часу це забирає на старті

Питання, яке ставлять одразу, бо звучить це як ще одна робота поверх роботи.

Перший опис стилю це приблизно година. Ще години дві йдуть на те, щоб протестувати його на трьох-чотирьох реальних текстах і дописати те, що довелось правити руками. Далі витрати падають майже до нуля, бо правила міняються рідко.

Порівняйте з альтернативою: якщо кожен текст доводиться переписувати наполовину, ви витрачаєте ці три години за тиждень і продовжуєте витрачати їх далі щотижня.

А от чого точно не варто робити, так це відкладати опис до моменту, коли зʼявиться час. Він не зʼявиться, бо саме відсутність опису і зʼїдає той час. Я раджу писати перший варіант на десять правил і доповнювати його по ходу, а не готувати ідеальний документ пів року.

Головне про стиль і тексти від ШІ

Прохання писати вашим голосом не працює, бо модель не бачить у прикладі того, що бачите ви. Працює перелік конкретних правил і заборон, збережений один раз і доступний усій команді. Фактура і вичитка лишаються на людині, і саме вони відрізняють текст, який читають, від тексту, який закривають на другому абзаці.

Якщо треба зібрати такий опис стилю разом із маркетинговою командою, подивіться програму для маркетингу і продажів, а механіку самих запитів ми розбираємо на тренінгу з промпт-інжинірингу.