ChatGPT, Claude чи Gemini: як вибрати ШІ під робочу задачу

На зустрічі з маркетинговою командою великої компанії учасниця сформулювала запит, який я чую постійно: чи є у вас якась шпаргалка, де написано, які зараз є сервіси, хто на що кращий і для якої задачі підходить. Вона ж сама і додала, що частина платна, частина ні, і незрозуміло, що з цього брати.

Так от, універсальної шпаргалки не існує, бо вона застаріває за місяць. Але існує спосіб вибирати, який не застаріває, і він складається з трьох критеріїв. Далі розберемо їх і покажу, як це виглядає на конкретних задачах.

Критерій перший: що вже дозволено в компанії

Найнудніший критерій, який відсікає половину вибору ще до порівняння.

Якщо у вас корпоративний контур і служба безпеки дозволила один сервіс, порівнювати решту немає сенсу. Дані лежать у корпоративному контурі і не використовуються для навчання моделей, і саме це, а не якість відповідей, робить вибір за вас.

Зворотний бік теж треба знати: корпоративна версія показує не все, що ви бачили в демо публічних сервісів, і частина функцій залежить від вашої ліцензії. Тому до старту варто зʼясувати з IT, що саме у вас увімкнено, і вчити команду на цьому, інакше люди шукатимуть те, чого в їхній версії немає, і вирішать, що ШІ загалом слабкий.

Критерій другий: тип задачі, а не бренд

Тут починається реальна різниця, і вона не в тому, який сервіс розумніший.

На воркшопі я пояснюю це через порівняння двох агентних середовищ. Manus сильний у пошуку і зборі даних, працює без вашого компʼютера, і задачу можна кинути йому просто в месенджер. Claude у режимі Cowork працює конкретно з вашими файлами, він сильний в Excel, документах і звітах, і задачі можна запускати навіть за розкладом.

Те саме стосується простіших речей. Веб-версія має майже всі режими, але не має доступу до ваших локальних файлів. Десктопний застосунок має, і саме тому для роботи з файлами і для кодингу береться він, а не браузер.

Тобто питання не “що краще”, а “де лежать дані, з якими я працюю”.

Критерій третій: скільки спроб ви готові витратити

Різниця між сервісами найпомітніша не на першій відповіді, а на третій.

Одна L&D-спеціалістка описала свій досвід відверто: у неї оплачені підписки і на Gemini, і на GPT, і вона бачить, що навіть у платній версії Gemini дає галюцинації і його щоразу треба направляти. Це не вирок сервісу, це характеристика режиму: десь ви платите грошима, десь своїм часом на уточнення.

Тому перед тим як обирати, варто чесно відповісти, чи є у вас час на ітерації. Якщо задача разова і результат треба зараз, беріть той інструмент, у якому ви швидше доводите відповідь до потрібного вигляду, навіть якщо він формально слабший.

Типова плутанина: асистенти в різних сервісах

Питання, яке я чув у залі, і в ньому чується справжнє непорозуміння: ви показували асистенти в GPT, і мені цікаво, чим вони кращі за Gemini, бо там теж можна підключати додаткові штуки, і такі самі асистенти я роблю в Gemini, наприклад як HR-рекрутер.

Відповідь така: концептуально це одне й те саме, різниця в трьох речах.

• До чого асистент має доступ. Один бачить вашу пошту й диск, інший ні

• Чи можна ним поділитись із командою і на якому тарифі. Це найчастіший сюрприз при розкочуванні на відділ

• Що відбувається з даними, які туди потрапляють

Тобто вибирати треба не за назвою, а за тим, чи закриває конкретний варіант ці три питання у вашій компанії.

Коли потрібен вузький інструмент, а не універсальний

Ще одна помилка це намагатись закрити все одним сервісом.

У рекрутинговій команді ми впирались у просту річ: потрібна була озвучка матеріалів одним голосом, а популярний інструмент робив це двома. Задача звучить дрібно, але вона показова: універсальний сервіс дає універсальний результат, і там, де є конкретна вимога, майже завжди виграє вузький інструмент.

Те саме з розшифровками. Мені особисто важливі діаризація і таймкоди, тобто щоб було видно, хто говорив і коли. Універсальні сервіси цього не дають, тому під цю задачу я тримаю окреме рішення.

Ну і саме основне: вузький інструмент має сенс тільки там, де задача повторювана. Під разову задачу тримати окрему підписку дорожче, ніж витратити зайву годину.

Проста таблиця вибору

Щоб не розтягувати, зведу до практичного:

• робота з корпоративними документами і чутливими даними: те, що дозволено службою безпеки, крапка

• великі текстові масиви, звіти, таблиці, робота з вашими файлами: середовище з доступом до файлів, десктопний застосунок

• пошук і збір даних із зовнішніх джерел: агентне середовище, яке працює без вашого компʼютера

• щоденні короткі задачі й чернетки: те, у чому команда вже вміє працювати, без міграцій

• вузька повторювана задача з конкретною вимогою: окремий інструмент під неї

Чому переводити команду на новий сервіс дорожче, ніж здається

Окремий сценарій, у який компанії заходять раз на пів року: вийшло щось краще, треба переїжджати.

Порахуйте, що саме переїжджає. Асистенти, зібрані під ролі. Описані запити. Звички людей. Інтеграції з поштою і диском. Домовленості зі службою безпеки, на які пішли місяці.

І виграш у якості відповідей цього зазвичай не перекриває. Тому моя рекомендація така: міняти основний сервіс варто тоді, коли він не закриває задачу принципово, а не тоді, коли вийшов черговий рейтинг, у якому він другий.

А от тримати другий сервіс паралельно під окремі задачі це нормально і навіть корисно. Особливо для перевірки: фінальний факт-чек іншою моделлю ловить те, чого перша не бачить.

Як перевіряти новий інструмент, щоб не витратити місяць

Сервіси виходять швидше, ніж їх можна тестувати, тому потрібен короткий фільтр.

Я роблю це так: беру одну свою реальну повторювану задачу і проганяю її повністю. Не демо з сайту, не приклад із презентації, а те, що я роблю щотижня. Далі дивлюсь на три речі.

• скільки спроб знадобилось до прийнятного результату

• чи можна зберегти те, що вийшло, і повторити наступного разу без ручної роботи

• що написано про дані: де вони зберігаються і чи використовуються для навчання

Якщо третій пункт не проходить, перші два не мають значення. Окремо варто дивитись на те, що буде, коли ви перестанете платити: частина сервісів залишає вам ваші матеріали у вигляді, який можна забрати, частина ні. Для разових задач це не важливо, а для асистентів, у які вкладено місяці роботи, це і є головне питання.

Ну і саме основне: тестувати треба на робочому навантаженні одного тижня, а не на одному запиті, бо ліміти й витрата кредитів видно тільки на дистанції.

Безплатна версія як критерій вибору

Поширена помилка це порівнювати сервіси на безплатних тарифах і робити з цього висновок про якість.

Безплатні версії відрізняються не тільки лімітами. Там часто стоїть слабша модель за замовчуванням, менше вікно, немає частини режимів, а файли обмежені за розміром і кількістю. Тобто ви порівнюєте не сервіси, а їхні вітрини.

Окремо про дані: у частині безплатних тарифів навчання на ваших розмовах увімкнене за замовчуванням, і це не косметична деталь, якщо в чат потрапляють робочі документи.

Для першого знайомства команди безплатна версія підходить нормально: людина бачить логіку роботи, не витрачаючи бюджет. Плутанина починається тоді, коли на основі цього досвіду ухвалюється рішення про весь відділ.

Головне про вибір сервісу

Вибір сервісу це не рейтинг, а три питання: що дозволено в компанії, де лежать ваші дані і скільки спроб ви готові витратити. Шпаргалка застаріває, критерії ні.

У фінтех-команді вибір упирався саме в перше питання, бо дані клієнтів конфіденційні, і без корпоративного тарифу з ними не попрацюєш. У рекрутингу і сейлзах вирішальним був тип задачі, а не бренд. А на навчанні по продуктах Google вся програма будувалась навколо однієї екосистеми, бо саме вона була погоджена в компанії.

Якщо треба зробити такий розбір під ваші задачі і закрити його для всієї команди одразу, подивіться формати корпоративного навчання і перелік напрямів.